Життя змінилось. Сьогодні воно інше для всіх. Згадаймо себе місяць тому: новини про змінену реальність увірвались до нашої рутини та здорово її уразили.
— Перша реакція – шок (стрес).
Наш мозок досі не залишає спроб пристосуватись до зовнішніх обставин, які, на нашу думку, можуть не залежати від нас, і диктують свої правила, – дає коментар студент-практик 4 курсу психології університета імені Альфреда Нобеля.
Туга про минуле життя, відкат за доходами та кар’єрою. Усі плани порушено, а очікування не справдились. Ми завмерли. Навіщо щось робити, якщо майбутнє перебуває під питанням? У формуванні цієї думки справді є важливий і правдивий елемент – ніхто не знає, що на нас чекає далі. Насправді й раніше не знав, але спокійна обстановка додавала впевненості.
Така реакція є нормальною. Не треба звинувачувати себе за ці прояви та будь-які інші. Можливо хтось зараз відчуває емоції руйнування: страх, сором, безпомічність, гнів.
— Найкраще, що ми можемо для себе зробити, – не ігнорувати емоції, а проживати їх.
Випускати назовні, ділитись переживаннями та проговорювати те, що болить. Проводьте більше часу з рідними, відчувайте, любіть, – радить молодий фахівець.
Зараз уся наша увага сконцентрована навколо явищ і процесів, що ми не контролюємо. Занурюючись у негатив, наш мозок починає сприймати його як єдину можливу реальність. Це не так. Навколо нас досі багато речей, на які ми можемо впливати та триматись за них. Поки ми наводимо фокус на те, що можемо контролювати за нинішніх умов, – думки про майбутнє здаються реальнішими. Це заспокоює та дає надію.
Немає унікального рецепту, щоб вирішити внутрішні конфлікти, принесені війною. Робота над ними є індивідуальною, як і консультації з психологом. Якщо ви відчуваєте себе в небезпеці, не можете впоратись з ситуацією на психологічному рівні та потребуєте допомоги – у вас завжди є шанс звернутись до Максима (+380 50 847 92 50).
Продовжуйте жити та допомагати один одному!
Model foto: @karimyaleni foto insta @luis_galvezhn
Автор Мар’яна Соколова