8 років фанати чекали нового альбому Zeмфіри. І ось- у вільному доступі усі бажаючи можуть почути 12 треків…
Як на мене-альбом вийшов … (не змогла найти відповідного прикметника). З одного боку-він дуже нагадує усі відомі пісні Земфіри, проте вони геть інші. Пройшов час, змінилися ми всі. Ще більше відчувається, що всі ми стоїмо на краю.
Ни в аду, ни в раю, где-то там
Камон. Я стою на краю, дальше звёзды и океан
“Камон”
Тексти, що проникають тебе під шкіру, народжують спогади, розбуркують уяву і ти вже монтуєш у голові кліпи-історії.
Музика отримала нову версію, аранжування поєднує як нові єлектронні тренди, так і залишає тридиційний для Земфіри драматичний та напружений ритм.
В альбомі є і ліричні треки, які начебто не дають сховатися за прозорими аккордами-розкривають внутрішній світ авторки.
И в тот же миг Закончится дождь, Закончится грипп И кто-то умрет.
«Пальто»
Проте альбом не відпускає. Бо після емоцій, спогадів, шквалу різних думок і Вирію… доби потому в мене залишилося дуже доросле питання – для кого адресован альбом? Усі, хто вперше захопилися музикою Земфіри стали дорослими. Так само як і “головна героїня” альбому-вони постійно втомлені, злі, депресивні, чи хочуть вони знову і знову чути про себе і свої проблеми?
Глаз мой дёргается.Таблетки кончаются.Демоны молятся.Нефть качается
“Таблетки”
Нова аудиторія… Їм малоцікаві історії тих, хто старше їх на 10-15 років, а може ні?
Якщо придивитися ближче, ми дуже схожі: ми граємо в ігри, щоб забутися, ми так само не можемо знайти спільну мову з батьками, так само сумніваємося в відвертості в моменти зближення з людьми і так само бачимо, що оточуючий нас світ не ідеален.
Саме про це альбом Zemфири “Бордерлайн” – двері в дорослий світ. Чи я таким побачила цей світ, чи просто треба ще раз послухати альбом і розказати про нього тим, хто не знайом ані з цією музикою, ані з виконавицею.