15 січня 2009 року капітан літака Салі Салленбергер здійснював рейс з Нью Йорку до Західної Кароліни .
Після взльоту літак зіткнувся зі стаєю пташок, які потрапили у обидна двигуна і в результату зламали їх. На літак чекала катастрофа . Капітан прийняв рішення робити посадку на річку Гудзон , всупереч наказу диспетчера , який вважав що літак зможе сісти у найближчому аеропорту .
“Грунтуючись на своєму досвіді, я був впевнений, що зможу зробити аварійну посадку на воду, в якій можна вижити. Ця впевненість була сильніше будь-якого страху”
Посадка на воду ніколи не закінчувалася без жертв , але в цей раз капітану літака вдалося без жерт сісти на воду.
На літаку було 155 пасажири і всі вижили. Висадку зробили на крилах літака, бо вода була холодною .
Незважаючи на таке диво в історію, ЗМІ стало проводити розслідування , яке загрожувало репутації пілота. ЗМІ намагалося довести , що для посадки на воду не було ніяких причин і літак зміг би долетіти до аеропорту. Довели це й комп’ютерні моделювання даної ситуації( авіа симулятори ).
Але у суді довелося довести , що вони не врахували людський фактор : час на роздуми , який капітан витратив на те , щоб вирішити , як діяти далі. В результаті всі переконалися , що за розрахунками літак мав зазнати краху , але великий досвід капітана дозволив йому зберегти життя 155 чоловік та стати легендою в історії.