«Машина часу є у кожного з нас: те що переносить в минуле — спогади; те, що забирає в майбутнє — мрії.»

— Герберт Уеллс

Дивовижно, чи не так? Час такий швидкоплинний, а життя здається надто коротким.

Люди кажуть: «Ми не знаємо, що буде далі», але все це омана. Людство навіть не уявляє наскільки наше життя здатне творити прекрасне.

Заплющте очі, згадайте дитинство, як ви з ентузіазмом вірили у диво, мріяли і сподівались на краще майбутнє. Розплющте. Озирніться і скажіть зараз собі, чи таким ви його уявляли, чи щасливі ви зараз?

Один скаже, що так: «Я досяг своєї мети, став успішним, у мене є все що я захочу; інший скаже: «Я не маю купи грошей, не маю великого будинку, розкішної автівки, але я маю любов».

І справді, якщо так подумати, що саме людині дає мотивацію, що саме змушує вірити в краще? Правильно – мрії. Мрії в майбутнє, в краще життя. У кожного вони по своєму прекрасні і кожен сам вирішує, що з ними робити: залишити їх у своєму минулому, в спогадах маленької дитини, чи вірити, вірити до останнього, що все ж таки мрії маленької людини можуть переродитися у великі перспективи майбутнього.

«Адже людина сама вирішує який їй робити крок, крок в майбутнє чи небуття…”»

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *