Вічне мовчання Прип’яті

Spread the love

У середині 20-го сторіччя люди відкрили новий вид енергії – енергія ділення атомів. Це стало справжнім науковим відкриттям. Після цього почалося активне будівництво атомних електростанцій. Проте, чи міг тоді хтось уявити, що одна з таких АЕС змінить життя майже всього світу? 

На 26 квітня 1986р. були заплановані чергові випробовування 4-го енергоблоку ЧАЕС. Раніше вони також проводилися,але і в 1982р. і в 1983-1985рр. закінчувалися невдало. Але зараз ми знаємо, що ці експерименти не були основною причиною аварії.

26-го квітня 1986р. О 1 годині 23 хвилині 39 секунді зареєстровано перший сигнал аварійного захисту, і вже через 10 секунд ядерний реактор був повністю зруйнований.

Через декілька років INSAG зробив висновки,що серед основних причин вибуху на ЧАЕС є те, що сам реактор був спроектований з небезпечними конструктивними особливостями,а також неправильне виконання регламенту експлуатації персоналом призвели до вибуху. Тож можна зробити висновок,що ця трагедія була неминучою, якщо вже при будуванні реактора були допущені помилки, що робили його роботу небезпечною. До того ж, судячи з розслідувань, що велися після аварії, про небезпечний стан реактора було відомо задовго до вибуху, але чомусь про це не було згадано в експлуатаційних документах і ніякі роботи щодо підвищення безпеки реактора не велися. Залишається питання : “Чому?”.

26 квітня – це число залишилося у пам’яті багатьох, як дата із чорним кольором у календарі. День, коли почався зворотній відлік життя 28-ми пожежників,що ліквідували вогонь на ЧАЕС. День, коли майже тисячі людей назавжди покинули свої домівки. День, коли Прип’ять стала зоною відчуження.

 

Foto by Romain Chollet

Related Posts

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *